Святкова виставка!

 

Вироби батьків та вихованців середньої групи "Веселка"

(продовження)

Святкова виставка

 Вироби батьків та вихованців середньої групи "Веселка"

Зимове натхнення

 малювання та аплікація

                                                                        старша група "Казка"

День Святого Миколая

 Святкова розвага у старшій групі

    Усі дошкільнята готувалися до Дня Святого Миколая: вчили вірші, пісні, таночки. Ошатно вбрані  з'явилися вони в музичній залі. У гості до дітей завітали казкові герої. Білосніжка та гноми розважали їх іграми й таночками. Фея допомогла знайти  "миколайчики".

 Подарунки від Миколая передала Верхогляд Світлана Миколаївна, директор ЗДО.

АЛХІМІКИ

Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий (Albertus Magnus). Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль у тому, що натурфілософія Аристотеля стала найважливішою для європейських вчених пізнього середньовіччя та початку Нового Часу. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю. Сучасником Альберта Великого був англійський монах-францисканець Роджер Бекон (1214-1292). Він написав, зокрема, знамениті трактати «Дзеркало алхімії» та «Могутність алхімії». У трактатах дається детальний опис природи металів з точки зору ртутно-сірчаної теорії. Роджер Бекон визначав алхімію наступним чином: «Алхімія є наука, що вказує, як приготувати і отримати засіб, еліксир, який, якщо його кинути на метал чи недосконалу речовину, робить їх досконалими у момент дотику». У працях Альберта Великого та Роджера Бекона, як і у працях арабських алхіміків, частка містицизму була порівняно невеликою. У той же час для європейської алхімії в цілому містичні елементи є значно характернішими, ніж для арабської. До основоположників містичних течій часто відносять іспанського лікаря Арнальдо (Арнольда) з Вілланови (1240-1313) і Раймунда Луллія (1235-1313). Їх праці («Заповіт, що викладає у двох книгах всезагальне хімічне мистецтво» Раймунда Луллія, «Розарій філософів» Арнольда з Вілланови та інші) також були присвячені трансмутації (Луллій навіть стверджував, що йому нібито вдалося отримати філософський камінь та золото), причому особливи й наголос робився на магічних операціях, необхідних для отримання бажаних результатів. До алхіміків можна віднести великого англійського фізика і математика Ісаака Ньютона (1643-1727). Він віддав пошукам філософського каменя та універсального розчинника багато часу і сил. Але Ньютона цікавили не скільки способи отримання золота, скільки вивчення перетворень речовин. Не менш відомий сучасник Ньютона Роберт Бойль, автор трактату "Хімік-скептик" та один із засновників наукової хімії, також не був чужим алхімічній традиції. Його перу ймовірно належить цікавий алхімічний трактат "Про деградацію золота", де описано "Анти-Еліксир" - протилежність філософського каменя, що здійснює трансмутаціюметалів у зворотному напрямку.

Щоб усім було тепло!

Малювання

 "Зимова шапочка" (різновікова група)

                                           

"Рукавички для мами" (молодша група)

Ліплення

    Мододша група "Морковка для зайчика"