Про казки

— Навіщо потрібні страшні казки? —

Майже кожна дитяча казка є страшною. Тому, що в ній обов’язково є злий персонаж, на основі якого діти дізнаються, що таке добро та зло, про людські стосунки та різні ситуації. І на таких порівняннях між добрими та злими персонажами малюк виробляє своє особисте ставлення до різнобічного світу.

 І те, що батькам здається злим та жахливим в казках, дітьми сприймається зовсім по-іншому. Страшні казки необхідні дитині, щоб вона могла побачити весь спектр людських емоцій і вчинків. Щоб потім, зіткнувшись з чимось подібним в реалі, у неї не виникла паніка і психологічна травма.

Психологи стверджують, що слухаючи страшну казку, дитина вчиться переживати страх. І потім, коли вона стикнеться із реальними страшними ситуаціями, вона певною мірою вже буде до них підготовлена. Страшну казку можна порівняти з перехідним об'єктом, який допомагає дитині поступово перейти від стадії повної залежно від матері до об'єктивних і повноцінних взаємин у світі реальних об'єктів.

Читання страшних казок можна порівняти до самотерапії, адже переживаючи тривожну ситуацію в казці, дитина розуміє, що все в житті можна подолати і не треба боятись. Страх не є ключовим поняттям. Головним є впевненість у тому, що страх можна подолати.

Саме тому дитна інколи просить перечитувати ту, чи іншу казку раз за разом. Вона ніби переконується, що світ стабільний і найстрашніша ситуація вирішується.

Але, читаючи страшну казку, пояснити дитині, що відбувається і чому саме так сталося. Важливо обговорити питання смерті, зради, підлості, щоб дитина розуміла звідки вони можуть з’явитись.

— Чи всім дітям потрібно читати страшилки? —

Страшні казки не можна нав’язувати. Якщо дитина не просить вас прочитати щось з розріду страшних казок, значить не читайте насильно. Можливо, дитина психологчно ще не готова сприймати такі речі.

Крім того, дитина і так може відчувати яскраві та сильні емоції, в тому числі й страхи, тому страшні казки їй зараз просто не потрібні.

Коли дитина буде готова, або в неї буде потреба побороти якийсь свій страх, або відчути його за допомогою казки – вона сама звернеться до вас з проханням, почитати щось про Бабу Ягу. Завдяки співпереживанню казковому герою, дитина ніби самостійно вчиться долати труднощі та страхи.

Якщо дитині після прочитання страшної казки сняться тривожні сни, вона плаче уві сні тощо, то такій дитині не варто їх читати.