Сторінки

воскресенье, 22 января 2017 г.

Поради батькам

Поради 

досвідчених вихователів батькам



Як домогтись від дитини кращих результатів?

Іноді здається, ніби в дитини роздвоєння особистості. У садку вона збирає іграшки, слухняно вдягає черевички і в потрібний час самостійно йде в туалет. Удома ж малюк постійно обурюється проханням батьків прибирати після себе, вимагає купати його й годувати з ложечки. Зрозуміло, вихователі знають щось, чого не знають батьки.

Тому запитання батька «Чому моя дитина поводиться краще зі сторонніми людьми, ніж зі мною?» зовсім не випадкове. Відповідь проста: ваш малюк випробовує межі вашого терпіння, бо вірить, що ви будете любити його, незважаючи ні на що. Але це не означає, що ви не можете запозичити кілька стратегій у вихователів дітей, щоб домогтись від дитини кращої поведінки. У цій статті запропоновано поради кількох досвідчених педагогів дошкільних установ, адресовані батькам.

Розвивайте незалежність дитини

Хоча трьох- і чотирирічним дітям у всьому необхідна допомога батьків, фахівці в питаннях дошкільного виховання вважають, що діти, як правило, у змозі робити більше, ніж багато хто з нас уважає. Ось як батьки можуть стимулювати й надихати своїх малюків.

1. Очікуйте більшого. Спосіб життя більшості людей залежить від очікувань і відповідає їм. Дошкільнята не виняток. У дитячому садку вихователі очікують, що діти будуть самі наливати собі воду, прибирати за собою тарілки, охайно вішати одяг у шафу. Потім діти приходять додому, засовують палець у рот і проявляють бажання кататися в ходунцях. Висновок: батькам варто піднімати планку очікувань, і діти, дуже ймовірно, будуть змушені до неї тягнутись.

2. Не робіть за дитину те, що вона може зробити сама. Виконувати замість дитини різні завдання швидше та простіше, але це не допоможе їй стати більш самостійною. Підказка: звертайтесь до амбіцій (до почуття власної гідності) вашої дитини. Вихователі кажуть, що кожного разу, коли необхідно змусити дітей одягнутися, сидіти спокійно за столом під час прийому їжі тощо, необхідно поставити їм одне просте запитання: «Ти хочеш, щоб я допомогла тобі, чи можеш зробити це самостійно?». Ці слова діють на дітей дивовижно. Після них найчастіше вони проявляють бажання робити все самостійно.

3. Не переробляйте будь-що після дітей. Якщо ваша дитина заправляє ліжко, не піддавайтеся спокусі поправити після неї ковдру. Якщо донька вдягає кофту у смужку, а спідницю в горошок, похваліть її «еклектичний» стиль. Виправляйте те, що зробила ваша дитина, тільки у випадках крайньої необхідності. Малюк може відзначити для себе ваші виправлення, і це відіб'є в нього будь-яке бажання.

4. Дайте дитині можливість самій вирішувати прості завдання. Якщо ви бачите, що дитина намагається полагодити іграшку або дістати книгу з полиці за допомогою стільця, не поспішайте бігти на допомогу. За умови, що малюк знаходиться в безпеці, ті моменти, коли ви не поспішаєте й дозволяєте йому приймати рішення самостійно, слугують вихованню його характеру. Вихователі кажуть так: це природно – прагнути ідеально виконувати будь-які завдання, але якщо ми так робимо, то позбавляємо своїх дітей шансу досягти успіху.

5. Призначайте домашні обов'язки. Поклавши на дошкільника відповідальність за виконання щоденного простого завдання, ви розвиваєте його впевненість у собі й почуття компетентності. Дитина, якій доручено поливати рослини або діставати білизну із пральної машини, швидше повірить у те, що сама може вдягатись чи зашнуровувати взуття. Просто переконайтеся, що обов'язок, який ви поклали на дитину, цілком їй під силу, що це реальна, а не даремна робота, оскільки навіть дошкільнята знають різницю між ними. Мета полягає в тому, щоб дитина відчула себе повноцінним, активним членом сім'ї.

Успішне співробітництво

Майже в будь-якій групі дитячого садка ви побачите, що діти спокійно сидять у колі, утворюють впорядковані лінії, піднімають руки, перш ніж сказати що-небудь, передають один одному серветки, тарілку з обідом і т. п. Виникає запитання: як вихователі домоглися цього? Як вони примушують десяток і більше дітей віком до чотирьох років співпрацювати охоче й радісно? Секретної формули не існує, а більшість вихователів радять таке.

6. Похвала є ключем, особливо якщо ваша дитина не схильна до співпраці. Спробуйте вловити той момент, коли дитина поводиться добре, звернути на це увагу малюка й похвалити його за хорошу поведінку. Діти повторюють той тип поведінки, який привертає увагу дорослих.

7. Розробіть передбачуваний порядок і розклад. Діти співпрацюють у садку, бо знають, чого від них очікують. Вони дотримуються, по суті, одного й того самого заведеного порядку із дня в день, швидко вчаться того, що повинні робити, і через деякий час уже не потребують нагадування. Хоча недоцільно впроваджувати вдома дитсадівський порядок, чим більш ви будете послідовними, тим більше буде схильною до співпраці ваша дитина. Визначте кілька буденних правил і дотримуйтесь їх. Наприклад, усі одягаються перед сніданком. Коли ми приходимо з вулиці, то миємо руки. Мама не читає казки на ніч, доки всі діти не перевдягнуться в піжами. З часом дотримання цих «домашніх правил» стане другою натурою вашої дитини.

8. Розслабтесь, не переймайтесь надто. Якщо ваша дитина відмовляється щось робити, спробуйте перетворити це на гру. Гумор та ігри – це два корисних інструменти, про які батьки іноді забувають. Спробуйте взувати дитину вранці, граючи у взуттєвий магазин, наприклад, так: «Ласкаво просимо у взуттєвий магазин мами, я щойно спеціально для вас отримала прекрасну пару взуття з модної колекції. Спробуйте її приміряти». Дитині сподобається така гра.

9. Повідомляйте про зміни заздалегідь. Якщо ваша дитина влаштовує істерику, коли ви оголошуєте, що прийшов час, наприклад, вимикати телевізор, припинити гру, іти їсти або вирушати додому, напевно, ви просто недостатньо завчасно попередили її про це. У садку дітей попереджають заздалегідь про очікувані зміни, щоб вони мали можливість закінчити те, що вони роблять. Якщо вам потрібно вийти з дому о 8:30 ранку, попередьте дитину о 8:15, скажіть, що в неї є ще п'ять хвилин на гру, а потім доведеться припинити і прибрати іграшки. Установіть таймер, щоб дитина знала, скільки часу в неї в запасі.

10. Нагороджуйте розважливо. Якщо ваша дитина працює винятково за винагороду, то не дізнається про реальні причини виконання завдань – вона повинна прибирати іграшки, щоб інші члени сім'ї не наступали на них, не спіткнулись (не травмувались) і випадково не пошкодили. Порада: нагороджуйте за успішні старання, такі як привчання до туалету, але уникайте нагородження дитини за повсякденні справи, такі як самостійне одягання або чищення зубів.

11. Надайте дитині структурований вибір. Наприклад, якщо ваш трирічний малюк відмовляється сидіти за обіднім столом, ви можете запропонувати йому на вибір або сидіти спокійно й отримати десерт, або не сидіти й позбутися задоволення. Спочатку ваша дитина може зробити неправильний вибір, але, зрештою, зможе вибирати правильно, тому що помітить, що неправильний вибір позбавляє її бажаних задоволень. Зробіть так, щоби потрібний вам варіант А був більш привабливим, ніж варіант Б.

12. Жодних якщо. Формулюйте фрази таким чином, щоб вони передбачали співробітництво. Вислів «Якщо ти закінчиш прибирати свою крейду, ми можемо піти в парк» припускає, що, можливо, ваша дитина не стане прибирати свою крейду. Замість цього спробуйте сказати так: «Коли ти прибереш крейду, ми підемо в парк».

13. Віддавайте перевагу іграм. Вихователі не втомлюються повторювати, що діти сьогодні менш здатні грати творчо, ніж десятиліття чи два тому. Занадто велика частина їх часу присвячена контрольованим заходам. Порада: навчіться казати дитині «Іди пограй». Ви не повинні займати дитину 24 години на добу сім днів на тиждень. Нехай їй стане трохи нудно, це не страшно. Головне, переконайтеся, що в дитини в наявності є всі необхідні засоби, такі як одяг для ляльок, фарби й папір, велика картонна коробка та пластилін.

14. Виконуйте завдання під музику. Є всі підстави вважати, що музика допомагає під час прибирання. Дайте дитині можливість виконати завдання під музику, і їй це здасться незвичним і цікавим. Ви можете навіть запропонувати невелике змагання, наприклад, чи зможе вона вдягнутися самостійно, доки звучить її улюблена пісня.

15. Заохочуйте командну роботу. Якщо ваша дитина б'ється за іграшку з іншою дитиною, установіть їм таймер на п'ять хвилин. Скажіть одній дитині, що вона може грати з іграшкою, доки не почує сигнал, а потім настане черга іншої дитини.

16. Нехай дитина сама вирішує незначні конфлікти. Замість того щоби втручатись у дитячі суперечки й вирішувати їх, відійдіть убік і дозвольте дітям самим розібратися з конфліктом (якщо тільки вони не починають битись). Ви не будете поруч з дитиною все життя й не зможете постійно рятувати її, тому дозвольте їй навчитись робити це самостійно.

Дисциплінуйте ефективно

На відміну від більшості батьків, вихователі не роблять перерви у вихованні дисципліни дітей. Які ж поради про дисципліну дають вихователі?

17. Перенаправляйте, відволікайте увагу дитини. Якщо ваш дошкільник стрибає на дивані або відбирає ляльку у старшої сестри, відволічіть його, запропонувавши намалювати картину або разом прочитати цікаве оповідання.

18. Запобігайте емоційним зривам при прощанні. Якщо ваша дитина нервує із приводу розлуки з вами, дайте їй що-небудь матеріальне, що нагадає про вас. Вона може носити із собою вашу фотографію; поцілуйте шматочок тканини або виріжте з паперу сердечко й покладіть їй у кишеню. Маючи щось, до чого можна доторкнутись, дитина відчує себе менш тривожно та уникне істерик.

19. Залучайте дитину до виправлення поганої поведінки. Якщо дитина щось намалювала на стіні, попросіть її допомогти вам змити малюнок. Якщо зруйнувала вежу з кубиків свого приятеля, попросіть допомогти її відновити.

20. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви повинні зробити зауваження дитині, робіть його відразу ж у той момент, коли помітили погану поведінку. Іноді батьки кажуть: «Давай розберемось удома...», але до того часу, як ви прийдете додому, ваша дитина забуде про те, що сталось. Аналогічно, скасування суботньої поїздки в зоопарк через істерики в четвер не попередить майбутніх емоційних сплесків дитини, і ваш малюк розцінить це як випадкове, незаслужене покарання.

Комментариев нет:

Отправить комментарий